понеділок, 27 вересня 2010 р.

MC TarantinoFF: «Позитив - це така річ, без якої я не бачу себе ні в ефірі, ні в житті »

Сергій вигадує більшість своїх жартів прямо в прямому ефірі. В архівах «Радіо Трек» зберігається близько півтисячі приколів у його виконанні. Ведучий переконаний, що немає нічого кращого, ніж дарувати людям гарний настрій.
«Я не цурався жодної роботи. Був сторожем, продавцем, охоронцем, складав склопакети…»


Який шлях ти пройшов до «Радіо Трек»?
Ще зі школи займався КВНом, потім потрапив у команду в університеті. Потім у збірну факультету, а далі у збірну «водніка». Цікаво, що на першому курсі на першому КВНі за кращий голос мені вручили іменний годинник від «Радіо Трек», який і досі в мене є в мене вдома. Можливо це було якесь знамення ще тоді.
Але до цього було ще десять чи п'ятнадцять робіт, які я пройшов. Я не цурався жодної роботи. Був і сторожем, і продавцем, і охоронцем, складав склопакети, робив якісь там бетонні стяжки в підвалах, продавав запчастини, був менеджером по роботі з персоналом…
Ну а потім коли вже потрапив на «Наше радіо» в якості диктора реклами і ведучого. Я пропрацював близько року на вітальній програмі «Поцілунок з привітом». В той час з "Рівне1" почали втікати люди і з’явились вакантні місця. Так я потрапив на «Патруль», «Караоке на Андріївському», «Ранок з Рівне1». Згодом на телекомпанії «Сфера» та "5 каналі" працював в проекті «Автоспідвей». А в торгово-розважальному центрі «Чайка» я був і менеджером рекламного відділу, організатором акцій, і їх же проводив.
Я люблю бути в центрі уваги і приносити людям позитив. Якщо з трьох моїх речень хоча б одне змусило людину посміхнутись, я вважаю, що говорив не просто так.
Як пройшли перші радіоефіри?
Спочатку дуже стараєшся себе внести якісь рамки, стримуєшся, аби чогось лишнього не ляпнути. І це сковує, не дозволяє розкритись повністю. Можливо, у мене були не такі вчителі, як хотілося б. Вони говорили, як не можна робити, а не показували як треба. Мабуть, в тому був мінус, що я не зовсім відкрився.
Зараз я вже почуваю себе впевнено в ефірі, оскільки я намагаюсь робити його лайфовим .
От мені подобається робити проект «Божевільне безсоння», який я створив півтора року тому, бо це проект без обмежень і рамок.
У нас немає кордонів, ми просто спілкуємось, як старі добрі друзі. І мене керівництво постійно лає, що я завжди до людей на «ти». А мені здається , що якраз стіна непорозуміння зникає, коли ми кажемо на «ти», а не на «ви».
"Радіо Трек" - сімейна радіостанція, і вона не дозволяє собі такої фамільярності, яку ми дозволяємо собі у проекті «Божевільне безсоння». Хоча це більш молодіжна програма.

Як народилася ідея програми?
А я сидів вдома, кляцав за комп’ютером, так було самотньо, хотілось з кимось поговорити… І я подумав, що дуже багато таких людей, так само сидить кляцає. І їх можна об’єднати , винести якусь тему на обговорення, і просто задати всім якийсь темп ритму цього життя. І це все підкріпити якоюсь гарною музикою, веселощами, радощами. У нас є «Божевільні новини», весела рубрика «Абаржись-ка», є рубрики, в яких ми розповідаємо серйозні речі.

Але основне це напевно обсміяти когось, весело посміятися з тієї чи іншої події, знайти щось цікаве, постібатись.

«Новини Божевільні» ми беремо з Інтернету. Все те, що відбувається курйозне і не проходить цензуру у денний ефір. Це новини, які трішечки на грані фолу, але які ми можемо обіграти саме в нічний час.
Оскільки в нас програма для повнолітніх і програма для молоді, ми стараємось робити так аби було весело, і використовуємо всі можливі і неможливі методи.
Перших півроку я вів цю програму сам, а товаріщ Borneo сидів на музиці мовчки, а потім ми двоє стартували в режимі діалогу. Зараз я приходжу в нічний ефір лише по п’ятницях, оскільки по буднях веду «Ранковий кекс». Наприклад, «Ранковий кекс», має витриману подачу, там не можна дозволяти собі того, що ми дозволяємо в «Божевільному безсонні». Але в будь-якому разі, ми несемо позитив. Позитив - це така річ, без якої я не бачу себе ні в ефірі, ні в житті
Аналогів нашої програми немає в Україні. Ми намагаємось відслідкувати клубну культуру, дізнатись хто зараз популярний, хто що грає, хто чим дихає, які вечірки відбуваються в Рівному. Таким чином ми даємо альтернативу слухачу, що йому робити, коли його мучить оце саме божевільне безсоння. Він може піти на дискотеку, може просто залишитись вдома, послухати гарну музику.

«Будь який ляп можна перевести на жарт і сказати «Опа, лаханувся»

В програмі ти дуже багато жартуєш. Як вдається на ходу придумувати стільки жартів?
Ну гра в КВНі не була марною. Там я випрацював в собі таке вміння, як імпровізація. Будь яку інформацію можна подати весело.

Я намагаюсь розповідати ситуації, в які потрапляв сам і міг потрапити кожен на моєму місці.


Нас кожного дня оточує багато веселих речей і людей. Їх просто треба вміти побачити в натовпі. От стоїть, грубо кажучи, на зупинці 30 чоловік, з них один смішний, або щось смішне робить, і його можна десь підв’язати.

Зараз в ефірі вже не боїшся ляпнути не те?
Будь що можна перевести на жарт і сказати: «Опа, лаханувся» або «То я так ляпнув». Від цього ніхто не застрахований, просто залежить від того, як ти це будеш сприймати.
Можна зациклитись на одному якомусь невдалому жарті і сказати «Я не вмію жартувати, я більш ніколи цього не буду робити». Це тупо . Боятись сказати ляп, це вовка боятись - в ліс не ходити, так само ,як не ходити по вулицям бо в один прекрасний день тебе зіб’є машина.
Від цього немає панацеї


Я більше волію імпровізувати.
Коли ми в КВН стояли на розминці і командою придумували якісь жарти, я вигадував жарт, всі казали: «Кльово, іди говори». Ідучи до мікрофона, в секунди, хай секунд 5 там було, я придумував інший варіант і видавав його, він рвав зал «вдребезгі». Імпровізація в найскрутніший момент має працювати ще краще. Вона для мене була виїзною.
Я зараз теж намагаюсь менше думати. Чим більше ти думаєш, тим більше зациклюєшся, чим більше готуєшся, тим більш неправдоподібно вигшлядає.
Деякі жарти я розказую своїм колегам. От наприклад, працюючи з Borneo чи з Наталкою Панфіловою. А потім виходжу в ефір і розказую цей самий жарт вже слухачам, то Наталка на нього реагує вже не так, як щойно хохотала, що я її не міг зупинити.
І оцим не можна палити. Якщо в тебе є якась підготована штука, не видавай її, потерпи,залиш її собі, а коли буде момент, то видай на-гора і всі скажуть: «Ух-ти пошутив як в тему». Багато «тарантелок» у мене були такі, що я можу просто підв’язати під будь-яку ситуацію. «Тарантелки» це жарти які я вишукував в Інтернеті, дещо було зі свого, оформляв гарненько, і вони йшли після кожного блоку реклами. Таку рекламу дуже позитивно люди слухали, чекали, що буде далі.

Колекціонуєш вдалі жарти?
В архіві є близько 400 «тарантелок» і 150 розіграшів програми «Тарантас» .
Причому до розіграшів я не писав сценарій по три листки. Просто брав ремарку приміром: « сьогодні продаєм фіолетові йолкі». Тоді знаходив в «Золотих сторінках» будь-яку контору і дзвонив: «Я представник такої російської організації «фіолетові йолкі».
Якщо послухати ці всі штуки,їх можна назвати колекцією, бо вони всі унікальні, не було повторів,вони всі різні. І ці штуки працюють вже на тебе. Зараз мене постійно зустрічають мої друзі-знайомі і говорять: «Де «Тарантас»? Чого нема програми розіграшів в ефірі? Ми ржали так,що животи лопали. Чого ви не зробите?».А в мене фізично нема часу їх готувати.
Звідки взявся псевдонім TarantinoFF?


Є якісь рецепти гарного настрою?

Рецепт гарного настрою дуже простий: у всьому можна знайти стьоб і головне вміти посміятися з себе


«Часто думають, що у мене оберемок дівчат, яким я можу подзвонити і зараз будь-яка прибіжить»

Як проходить твій звичайний будній день?
Я прокидаюсь о 5 ранку. О 6 я вже в ефірі «Ранкового кексу» до 10. Потім я маю декілька годин вільного часу, їду додому, снідаю чи то вже обідаю, годинку-дві відпочиваю. А потім повертаюсь назад і працюю як менеджер з реклами.
Коли працював на «Божевільному безсонні» щодня, я працював у комерційному відділі з 9 до 6, а потім приїжджав ще на дві години вночі. Взагалі ми з цією програмою стартували спочатку з 12 до 2. І вийшло так, що пів на другу наші слухачі вже були дуже в’ялими, всі просто вже спали. Тому вирішили змінити час. Але в цьому є два плюси, оскільки ми вітаємо іменинників дня, що завершується і першими вітаємо іменинників наступного.

Які знаки уваги отримуєш від фанатів?
Мені багато хто симпатизує, багато хто намагається про це сказати. Але багато хто думає, що TarantinoFF бабнік.
Коли спілкуєшся з дівчатами, то вони думають: «Ай, в тебе їх багато» і ведуть себе трішки так натягнуто. Думають, що у мене оберемок дівчат, яким я можу подзвонити і будь-яка зараз прибіжить. Насправді життя публічної людини не таке казкове, як видається іншим людям. Якщо всі так будуть думати, то холостяк TarantinoFF помре неодруженим.
Ну ти «завидний жених»…
Ну я ж не бізнесмен якийсь, не нафтовий магнат і не шейх. Я проста людина, яка просто любить сміятись, радіє життю, кожному моменту, робить ту справу, яка подобається. Це ж головне в житті, отримувати задоволення від того, що ти робиш. А якщо ще й приносиш, як мінімум 10-20 людям, приємних гарний настрій, то вже робиш щось хороше.

Є якийсь ідеал дівчини?
Ідеалу, як такого немає, мені подобаються всі дівчата. Головне, щоб дівчина була розумною. Кожна дівчина по-своєму гарна, і в принципі можна закохатись в будь-яку.

Ну що приваблюває найбільше?
Розум, моральні цінності, чесність, порядність, доброта.

Ти взагалі романтик?
Напевно так. Пишу пісні інколи під настрій, якщо є якийсь емоційних поштовх.

Де переважно знайомишся?
В контакті. Нема часу навіть кудись вийти. Не пам’ятаю вже коли останній раз з дівчиною в кафе знайомився.

А дівчата самі проявляють ініціативу?
Буває, що питають мене чи я той, що на дискотеці MC працював.

Часто впізнають?
Якраз специфіка моєї роботи на радіо не дозволяє мене впізнавати. Але водночас я працюю і MC на дискотеках, ведучим на різних концертах, відкриттях, і довгий час працював на телебаченні, то впізнають. Навіть автографи беруть. Колись в кафе сидів, люди підійшли, сказали що я дуже різностороння людина і попросили автограф.

Чим захоплюєшся, окрім роботи?
Автомобілі. Займаюсь тюнингом, стараюсь щось зробити гарненьке в автомобілі. Захоплююсь перегонами: автоспідвей і драгрейсінг. Автоспідвей коментував колись і сюжети робив. Спорт люблю, не палю, не п’ю.
Який вид відпочинку полюбляєш?
На природі з друзями, з гітарою. Мене у вільний час не затягнеш на ту саму дискотеку, де я працюю як MC, заробляю гроші. Не хочу проводити час там , де я працюю.
Що цінуєш в людях?
Справедливість, доброта, чесність, порядність, совість. Не люблю підлабузників, брехунів, паскуд, людей, які не тримають своє слово.

Про що мірєш?
Хочу сім’ю і дітей. Банально, але до чого душа лежить. Ніби вже не хочеться ніде соватись, тусить, дискотеки і все інше. Хочеться жити заради продовження свого роду. Мати ту малечу, яка буде вдома тебе чекати, а ти будеш до неї бігти.

3 коммент.:

Анонім сказав...

а я думав він наркоман...

Анонім сказав...
Адміністратор блогу видалив цей коментар.
Mia сказав...

Велике прохання до коментаторів висловлюватись коректно

Дописати коментар